У неділю, 21 червня, в центрі Києва відбулися одразу дві публічні акції: ювілейний десятий марш «КиївПрайд» та зібрання його противників. Через заходи в центральній частині столиці були посилені заходи безпеки, а за порядком стежили правоохоронці.
Противники ЛГБТ-маршу заявляли, що вийшли на акцію «на захист сім’ї, шлюбу, дитинства та материнства». Частина учасників також називала проведення прайду недоречним у День батька. За повідомленнями українських ЗМІ, серед присутніх був і політик Дмитро Корчинський, який виступив із різкою критикою маршу.
Водночас організатори «КиївПрайду» наголошують, що цьогорічна головна тема маршу — визнання сімей ЛГБТІК+ людей. Захід проходив під гаслом «Наші родини — частина України». Серед вимог учасників — правове визнання партнерств для військових і цивільних, захист від злочинів на ґрунті ненависті та спрощення окремих юридичних процедур для трансгендерних людей.
Акції минули без сутичок
За даними ЗМІ, противники маршу зібралися біля посту правоохоронців, однак відкритих сутичок не було. Сам марш у центрі столиці згодом призупинили через роботу протиповітряної оборони.
Тема «КиївПрайду» вкотре стала предметом гострої суспільної дискусії. З одного боку, учасники маршу говорять про рівність, безпеку та юридичний захист родин, зокрема в умовах війни. З іншого — противники акції апелюють до традиційних сімейних цінностей і вважають подібні заходи недоречними.
Чому це важливо
Публічна дискусія навколо «КиївПрайду» виходить далеко за межі одного маршу. Йдеться про ширше питання: якою Україна бачить себе під час війни та на шляху до Європейського Союзу — як держава, де різні групи суспільства можуть відкрито говорити про свої права, чи як країна, де такі теми залишаються джерелом глибокого конфлікту.
Попри різні позиції, ключовим залишається безпековий аспект: будь-які публічні акції в умовах війни потребують відповідальної організації, контролю з боку правоохоронців і недопущення насильства.