Державне бюро розслідувань не отримувало жодної інформації про можливі катування у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» — ані від військового командування, ані від інших силових структур — аж до моменту виходу журналістського матеріалу у виданні «Бабель». Про це заявив представник відомства Сухачов.
За його словами, до публікації розслідування бюро мало у своєму розпорядженні лише скарги від потерпілих осіб. Саме на підставі цих звернень і проводилися відповідні процесуальні дії. Проте системної інформації від профільних відомств чи командування — яка могла б вказувати на більш широку картину подій — до ДБР не надходило.
Матеріал видання «Бабель», який спровокував суспільний резонанс, містив дані про можливе застосування насильства та катувань щодо військовослужбовців у згаданому підрозділі. Після його виходу ситуація набула публічного розголосу, що, судячи з усього, і спонукало відомство до більш активної реакції.
Розслідування тривало, але без ключових даних
Слова Сухачова фактично підтверджують: незважаючи на те що певні провадження за скаргами потерпілих вже велися, загальна картина можливих систематичних порушень у полку залишалася поза увагою відомства. Це порушує питання про ефективність каналів передачі інформації між різними структурами — військовими, правоохоронними та наглядовими органами.
Ситуація навколо полку «Скеля» знову звертає увагу на проблему захисту прав військовослужбовців в умовах воєнного часу. Скарги окремих потерпілих, які, за словами ДБР, таки надходили, очевидно, не склали загальної картини, достатньої для системного реагування — принаймні до того, як журналісти оприлюднили зібрані матеріали.
Наразі бюро не уточнило, які саме додаткові кроки будуть вжиті у зв’язку з новими обставинами, що стали відомі після публікації. Розслідування, розпочаті раніше на підставі індивідуальних скарг, тривають.
Цей випадок у черговий раз демонструє роль незалежної журналістики у виявленні проблем, які не завжди потрапляють у поле зору відповідних державних органів через офіційні канали.