Італія виступає за створення нової архітектури європейської безпеки, яка передбачала б участь України. Про це свідчать останні дипломатичні сигнали з Риму, де дедалі активніше обговорюється ідея так званого «європейського НАТО» — безпекового механізму, який виходив би за межі Євросоюзу.
Ключова особливість пропонованої моделі полягає в тому, що вона має охоплювати не лише держави-члени ЄС, а й країни-партнери. Саме в цьому контексті згадується Україна, яка попри триваючу війну розглядається як невід’ємна частина майбутньої системи континентальної безпеки.
Нова модель як відповідь на виклики часу
Дискусія про переформатування безпекової співпраці в Європі посилилася на тлі змін у глобальній геополітиці та питань щодо надійності трансатлантичних гарантій. У цьому контексті окремі європейські країни, зокрема Італія, шукають альтернативні або додаткові формати колективного захисту.
Концепція «європейського НАТО» передбачає більш автономну роль Європи у власній обороні — без обов’язкової прив’язки до наявних структур Альянсу. Водночас це не означає відмови від НАТО як такого, а радше доповнення до нього.
Включення України до подібного механізму мало б важливе символічне та практичне значення. Символічне — бо підтверджувало б курс Києва на інтеграцію в євроатлантичний простір. Практичне — бо залучало б країну з масштабним бойовим досвідом та однією з найбільших армій на континенті до спільної безпекової системи.
Обережний оптимізм і відкриті питання
Попри декларативну підтримку з боку Риму, конкретні параметри нової моделі залишаються невизначеними. Поки що йдеться радше про політичну позицію, ніж про готовий план. Питання членства, фінансування, командної структури та юридичних зобов’язань потребують широкого обговорення між зацікавленими сторонами.
Проте сам факт того, що Україна опиняється в центрі дискусії про майбутнє європейської безпеки, свідчить про зміну сприйняття її ролі на континенті — від країни, що потребує захисту, до повноправного учасника системи колективної оборони.
Подальший розвиток ініціативи залежатиме від позицій інших ключових держав ЄС і від того, наскільки широку підтримку отримає ідея розширеного безпекового партнерства на наступних переговорних майданчиках.

