Артем Євдокименко, житель Київщини, двічі за останні два роки переживав болісну невідомість — і обидва рази вона була пов’язана з його братом Олександром, який потрапив до російського полону. Його історія є одним із тисяч свідчень того, що відбувається за стінами місць несвободи, підконтрольних Росії.
За даними журналістів видання «Українська правда», російська пенітенціарна система перетворилась на місце систематичного насильства щодо українських полонених. Слідчі ізолятори та колонії на окупованих територіях і в самій Росії фіксуються як осередки жорстокого поводження з людьми.
Тортури з перших годин утримання
Згідно зі зібраними матеріалами, катування починаються фактично з першого моменту захоплення. Полонені описують фізичне та психологічне насильство, позбавлення сну, їжі та медичної допомоги. Правозахисники нарахували щонайменше сотні різних форм знущань, які застосовуються до ув’язнених.
Умови утримання в деяких установах порівнюють із сумнозвісною американською в’язницею Гуантанамо, проте, за словами очевидців, насильство в російських місцях позбавлення волі носить масовий і систематичний характер.
Родини в невіданні
Окремою трагедією залишається доля рідних полонених. Сім’ї місяцями, а подекуди роками не отримують жодної інформації про стан своїх близьких — чи живі вони, де утримуються, яке їхнє здоров’я. Артем Євдокименко, як і сотні інших родичів, змушений жити в стані постійної невизначеності.
Правозахисні організації та українські органи влади фіксують подібні випадки й передають їх до міжнародних інституцій. Однак доступ незалежних спостерігачів до місць утримання полонених з боку Росії залишається фактично заблокованим, що унеможливлює повноцінний моніторинг ситуації.
Проблема поводження з українськими військовополоненими та цивільними особами, захопленими під час повномасштабного вторгнення, залишається одним із ключових питань у контексті дотримання Росією норм міжнародного гуманітарного права. Україна неодноразово зверталась до партнерів із закликом посилити тиск на Москву задля забезпечення доступу до полонених і дотримання Женевських конвенцій.