Через три тижні після землетрусів, що сколихнули Венесуелу, Лорена Лая досі не покидає руїни, під якими залишаються тіла її близьких у Ла-Гуайрі. Її рішучість втілює драму, яку досі переживають десятки родин у постраждалому від підземних поштовхів регіоні.
Лорені вдалося вижити під час землетрусів, але її сім’я не мала такого ж щастя. Приблизно через два тижні після поштовхів їй вдалося знайти останки мачухи та молодшої сестри серед завалів. Однак її батько та брат досі перебувають під уламками, і вона не має наміру йти звідти, доки їхні тіла не будуть витягнуті.
«Якщо я вижила, то для того, щоб знайти їх», — заявила дівчина, як повідомляє BBC Mundo, вклавши в одну фразу причину, через яку вона щодня залишається на місці в очікуванні, поки рятувальники завершать роботи з розбирання завалів.
Нескінченне очікування серед решток катастрофи
Випадок Лорени не є унікальним. Ла-Гуайра, один із найбільш постраждалих від землетрусів регіонів Венесуели, продовжує бути місцем проведення рятувальних операцій і пошуку жертв, які тривають довше, ніж очікували влада та самі постраждалі. Масштаби структурних руйнувань ускладнили просування робіт і подовжили агонію родичів, які чекають на звістку.
Для багатьох сімей можливість поховати своїх загиблих є єдиною можливою розрадою після втрати. У подібних ситуаціях процес скорботи виявляється призупиненим, доки тіла залишаються недоступними, що посилює психологічний вплив на тих, хто вижив.
Історія Лорени Лаї надає людського обличчя цифрам катастрофи, яка через три тижні після трагедії ще не закрила свій найболючіший розділ. Поки рятувальні роботи тривають у Ла-Гуайрі, вона непохитно стоїть серед руїн, вірна обіцянці, яку дала собі з тієї миті, як зрозуміла, що вижила заради виконання останнього завдання: повернути своїх рідних додому.