Іран переживає період змін у вищих ешелонах влади. Після низки резонансних подій останніх місяців питання про те, хто насправді визначає політичний курс країни, стає дедалі актуальнішим як для регіону, так і для світової спільноти.
Іранська політична система традиційно поєднує релігійну та світську владу. На її чолі стоїть Верховний лідер, який має широкі повноваження у військовій, зовнішньополітичній та ідеологічній сферах. Президент, своєю чергою, відповідає за виконавчу гілку влади та реалізацію внутрішньої і частково зовнішньої політики.
Після загибелі президента Ебрагіма Раїсі в авіакатастрофі у травні 2024 року в Ірані відбулися позачергові президентські вибори. Новим президентом країни став Масуд Пезешкіан, який переміг у другому турі. Він вважається представником поміркованого крила іранської політики та виступав за певне пом’якшення відносин із Заходом і зняття економічних санкцій.
Водночас реальна влада в Ірані, як і раніше, зосереджена в руках Верховного лідера Алі Хаменеї, який обіймає цю посаду з 1989 року. Саме він має вирішальне слово у стратегічних питаннях — від ядерної програми до відносин із сусідніми країнами та підтримки воєнізованих угруповань у регіоні.
Ключову роль у структурі влади також відіграють Корпус вартових ісламської революції — воєнізована організація, що має значний вплив на економіку, безпеку та зовнішню політику Ірану. Її позиції в останні роки суттєво зміцніли.
Окрім президента та Верховного лідера, важливими центрами впливу залишаються Рада експертів, Рада охоронців конституції та судова система — всі вони так чи інакше підпорядковані загальній ідеологічній рамці ісламської республіки.
Таким чином, іранська система влади є багаторівневою і не зводиться до однієї особи чи інституції. Розуміння балансу між цими центрами впливу є необхідним для аналізу як внутрішньої політики країни, так і її дій на міжнародній арені.