Два роки тому Сили оборони України довели, що територія Росії не є недоторканою. 6 серпня 2024 року українські військові розпочали наступальну операцію в Курській області Російської Федерації та впродовж кількох тижнів встановили контроль над понад 100 населеними пунктами — загальною площею близько 1300 квадратних кілометрів.
Проте разом із військовими успіхами постало болюче питання, яке досі залишається без вичерпної відповіді: що відбувається з українськими військовослужбовцями, яких під час боїв на Курщині захопили у полон російські збройні сили?
Полонені поза межами міжнародного захисту
За наявними даними, частина українських військових, захоплених під час операції на Курщині, утримується Росією не як військовополонені у розумінні Женевських конвенцій, а переслідується за статтями, що стосуються тероризму або інших кримінальних злочинів. Це означає суттєво інший правовий статус і значно менші гарантії захисту.
Подібна практика викликає серйозне занепокоєння як серед українських правозахисників, так і в родин полонених. Застосування кримінального законодавства замість норм міжнародного гуманітарного права фактично позбавляє бійців статусу комбатантів і відкриває шлях до тривалих судових процесів на території держави-агресора.
Курська операція та її наслідки
Операція на Курщині стала однією з найбільш резонансних подій у ході повномасштабної російської агресії проти України. Вперше з часів Другої світової війни іноземні збройні сили здійснили масштабне проникнення вглиб російської території. Це справило значний психологічний і стратегічний ефект, змусивши Москву перекидати додаткові сили на захист власних регіонів.
Водночас частина українських військових під час виходу з оточення або в ході окремих сутичок потрапила до рук противника. Їхня подальша доля наразі з’ясовується — як через офіційні канали, так і завдяки роботі волонтерських організацій та родичів.
Українська сторона наполягає на тому, що всі захоплені військовослужбовці мають користуватися захистом відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Проте Росія, судячи з відомих випадків, дотримується власної інтерпретації правового статусу цих людей.
Питання звільнення полонених залишається одним із найгостріших у контексті тривалих переговорних зусиль та обмінних процесів між двома країнами.