Швеція виключила РПЦ з Християнської ради
Від Редакція УС
Шведська церковна рада розірвала стосунки з Російською православною церквою
Християнська рада Швеції ухвалила рішення призупинити членство Російської православної церкви у своїй організації. Причиною стали звинувачення на адресу РПЦ у причетності до шпигунської діяльності, а також її позиція щодо повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Це рішення стало відображенням ширшої тенденції у європейських релігійних колах, де дедалі більше організацій переглядають своє ставлення до структур, пов’язаних із Москвою. Шведська рада, яка об’єднує представників різних християнських конфесій країни, вирішила, що подальше членство РПЦ є несумісним із цінностями організації.
Шпигунство та війна як вирішальні чинники
Серед ключових причин призупинення членства — підозри у веденні розвідувальної діяльності на території Швеції через структури, пов’язані з Російською православною церквою. Окрім цього, позиція РПЦ щодо війни проти України, яку очільник церкви патріарх Кирило фактично підтримав і виправдовував, викликала різке засудження з боку шведських релігійних організацій.
Варто нагадати, що патріарх Кирило неодноразово виступав з промовами, які сприймалися як підтримка військових дій Росії. Це спричинило хвилю критики від церковних лідерів у багатьох країнах Заходу та призвело до розриву або заморожування відносин з низкою протестантських і католицьких структур по всій Європі.
Реакція у контексті загальноєвропейських змін
Рішення Швеції вписується в загальну картину переосмислення церковних зв’язків із РПЦ після лютого 2022 року. Ряд європейських релігійних об’єднань уже раніше дистанціювався від Московського патріархату, мотивуючи це неприйнятною позицією щодо збройного конфлікту та занепокоєнням питаннями безпеки.
Призупинення, а не повне виключення, може свідчити про те, що шведська сторона залишає можливість для діалогу у разі зміни обставин. Проте за нинішніх умов участь РПЦ у роботі ради залишається заблокованою.
Ця подія знову привертає увагу до питання про роль релігійних інституцій у геополітичних процесах і про межі між духовним служінням та політичною лояльністю до держави-агресора.