Війна Росії проти України стала каталізатором серйозних змін у підходах Європейського союзу до питань безпеки та оборони. Країни Балтії — Естонія, Латвія та Литва — наполегливо закликають партнерів по ЄС зосередитися на нарощуванні військового потенціалу, а не обмежуватися дипломатичними зусиллями щодо врегулювання конфлікту.
На думку балтійських держав, повномасштабне вторгнення Росії в Україну докорінно змінило безпекове середовище на континенті. Вони наголошують, що Європа більше не може дозволити собі покладатися виключно на м’які інструменти зовнішньої політики та миротворчу риторику. Натомість пріоритетом має стати реальне зміцнення обороноздатності як окремих країн, так і союзу загалом.
Балтійські лідери послідовно виступають за збільшення оборонних витрат серед членів ЄС і НАТО, а також за більш активну підтримку України — зокрема у вигляді постачання зброї та військового обладнання. Вони переконані, що саме здатність чинити збройний спротив є найнадійнішою гарантією безпеки в умовах, коли Росія демонструє готовність застосовувати силу для досягнення своїх цілей.
Позиція країн Балтії відображає ширшу дискусію всередині ЄС про те, яким має бути відповідь Європи на тривалу війну в Україні. Частина держав-членів традиційно схилялася до пошуку переговорного виходу з кризи, однак агресія Москви змусила багатьох переглянути ці погляди. Балтійські країни при цьому є одними з найпослідовніших прихильників жорсткого курсу щодо Росії та беззастережної підтримки Києва.
Загалом конфлікт в Україні вже суттєво вплинув на оборонну політику ЄС: блок активізував зусилля у сфері спільних закупівель озброєнь, збільшення виробництва боєприпасів та розвитку власного військово-промислового комплексу. Проте, на думку Таллінна, Риги та Вільнюса, цих кроків поки що недостатньо, і Європа має діяти більш рішуче.
Ситуація навколо України залишається визначальним чинником для формування нової архітектури безпеки на континенті, і голос балтійських країн у цих дебатах звучить дедалі виразніше.