Політика

Буданов засудив «ярлики» на офіцерів без суду

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов висловився щодо протестів у країні та практики публічного навішування звинувачень на людей без судового рішення. Приводом для його коментаря стала табличка з написом «Хмара – чорт», яка з’явилася під час одного з протестних заходів.

За словами Буданова, сам факт вуличних протестів він вважає нормальним явищем і ознакою демократичного суспільства. Право громадян висловлювати невдоволення та виходити на акції він не ставить під сумнів.

Водночас очільник Офісу президента чітко розмежував право на протест і практику публічного таврування конкретних осіб. «Яке ви маєте право казати таке про бойового офіцера?» — наголосив він, коментуючи напис на картонці. На його думку, подібні «ярлики» є неприйнятними доти, доки суд не виніс відповідного рішення щодо тієї чи іншої людини.

Буданов підкреслив, що публічні особи, зокрема військові офіцери, не повинні ставати об’єктами огульних звинувачень без доведеної провини. Він наголосив на презумпції невинуватості як базовому принципі правової держави.

Контекст ситуації

Ім’я «Хмара» фігурує в публічному просторі у зв’язку з різними резонансними темами, пов’язаними з військовою сферою. Проте, відповідно до наявних даних, жодного судового рішення щодо цієї особи оприлюднено не було.

Позиція Буданова відображає ширшу дискусію в українському суспільстві про межі свободи слова під час воєнного стану. З одного боку, громадяни мають право на висловлення думки та участь у протестах. З іншого — питання про те, де закінчується законна критика і починається наклеп або дискредитація, залишається відкритим і юридично чутливим.

Слід зазначити, що будь-які конкретні обставини справи, до якої може стосуватися напис на табличці, на момент публікації офіційно не підтверджені і не прокоментовані в повному обсязі. Редакція утримується від власних оцінок щодо осіб, стосовно яких відсутні судові рішення.

Висловлювання Буданова вже викликало широке обговорення в соціальних мережах та серед журналістів, які по-різному оцінюють його позицію: одні вбачають у ній захист базових правових норм, інші — небажання влади допускати публічну критику на адресу представників силових структур.