Сполучені Штати та Саудівська Аравія уклали угоду про співпрацю у сфері цивільної ядерної енергетики, про що оголосив Вашингтон. Пакт відкриває саудівському королівству шлях до розвитку потужностей зі збагачення урану — можливість, яка викликала дискусію в міжнародній спільноті щодо можливих наслідків для безпеки.
Американський уряд захищає угоду, стверджуючи, що вона містить достатні гарантії для забезпечення виключно цивільного та мирного характеру саудівської ядерної програми. Утім, публічна інформація про конкретні умови цих гарантій залишається обмеженою, що підтримує тривалі дебати серед експертів з ядерного нерозповсюдження.
Угода зі складною передісторією
Переговори між двома країнами щодо ядерної співпраці тривають уже роками. Саудівська Аравія неодноразово висловлювала зацікавленість у розвитку ядерної енергетики як частини своєї стратегії економічної диверсифікації, яку просуває план «Бачення 2030» кронпринца Мухаммада бін Салмана. Ер-Ріяд також дав зрозуміти, що не відмовиться від збагачення урану, якщо Іран збереже цю здатність, що надає угоді делікатного геополітичного виміру.
Подібні пакти, відомі в дипломатичних колах як угоди за статтею 123 — посилання на відповідний розділ Закону США про атомну енергію — регулюють цивільну ядерну співпрацю між Вашингтоном і третіми країнами. Зазвичай вони зобов’язують країну-отримувача відмовитися від збагачення та переробки ядерного палива — так звані гарантії «золотого стандарту». Однак не всі угоди, підписані США, включали ці умови на тих самих засадах.
Реакції та занепокоєння
Оголошення знову загострило занепокоєння тих, хто попереджає про ризики ядерного розповсюдження на Близькому Сході — регіоні, позначеному постійною напруженістю. Критики угоди вказують, що надання Саудівській Аравії права на збагачення урану може створити прецедент, який буде важко відстояти щодо інших країн регіону.
Своєю чергою, прихильники пакту стверджують, що інтеграція Ер-Ріяду в рамки співпраці з міжнародним наглядом є кращою альтернативою, ніж розвиток королівством ядерних потужностей поза будь-яким західним контролем. Дискусія про баланс між енергетичними, комерційними та безпековими інтересами обіцяє тривати в найближчі місяці, у міру того як ставатимуть відомі подальші деталі змісту угоди.

