Білорусь залишається одним із ключових елементів у геополітичній грі Кремля, однак ця роль може обернутися проти самого Олександра Лукашенка. Про це свідчить аналіз українських політологів, які відстежують динаміку відносин між Мінськом і Москвою на тлі триваючої війни в Україні.
За оцінками експертів, зброя, яка нині перебуває на озброєнні білоруської армії, за певного розвитку подій може бути спрямована не проти України чи держав Євросоюзу, а використана як інструмент тиску всередині самої Білорусі — проти чинного керівництва країни.
Залежність як вразливість
Політологи звертають увагу на те, що Лукашенко, ставши фактично залежним від Москви після подій 2020 року, поступово втрачає простір для самостійних рішень. Кремль, у свою чергу, отримав важелі впливу, які можуть бути задіяні в разі, якщо білоруський лідер відмовиться від прямої участі у військових діях проти України.
Саме небажання Мінська втягуватися у відкритий збройний конфлікт на боці Росії аналітики називають головною умовою, за якої Путін може вдатися до більш жорстких дій щодо свого союзника. Йдеться не обов’язково про фізичне усунення, але про можливість організації тиску або дестабілізації ситуації в Білорусі силами, підконтрольними Москві.
Ризики для регіональної стабільності
Подібний сценарій несе ризики не лише для Білорусі, а й для всього регіону. Будь-яка дестабілізація в країні, що межує з Польщею, Литвою та Латвією — членами НАТО, — автоматично стає питанням безпеки для всього Альянсу.
Водночас експерти застерігають від надто категоричних висновків: відносини між Путіним і Лукашенком залишаються непрозорими, а Кремль традиційно діє непередбачувано. Тому будь-які прогнози щодо можливих кроків Москви слід сприймати з обережністю.
Ситуація навколо Білорусі продовжує залишатися під пильною увагою міжнародних спостерігачів, а розвиток подій значною мірою залежатиме від перебігу бойових дій в Україні та від того, наскільки далеко Путін готовий іти у своїх вимогах до Мінська.