Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в інтервʼю телеканалу ARD у неділю, 3 травня, заявив, що між його розбіжностями з президентом США Дональдом Трампом і рішенням Пентагону вивести 5 000 американських військових з Німеччини «жодного звʼязку немає». Така позиція канцлера прозвучала на тлі найгострішої публічної сварки між лідерами двох ключових країн НАТО за останні роки.
«Я мушу визнати, що американський президент має іншу точку зору на ці питання, ніж ми. Але це не змінює того факту, що я, як і раніше, переконаний: американці є для нас важливими партнерами», — сказав Мерц.
На пряме запитання, чи повʼязані плани США щодо скорочення з його критикою війни в Ірані, канцлер відповів стисло: «Жодного звʼязку немає».
Конфлікт між Берліном і Вашингтоном спалахнув минулого тижня. У понеділок Мерц заявив, що США «потрапляють у незручне становище» у переговорах з Іраном і що «цілу націю принижує іранське керівництво, особливо так звана Революційна гвардія». У вівторок Трамп різко відповів: за його словами, Мерц «не знає, про що говорить». А вже у середу Білий дім почав «вивчати» можливість скорочення військ у Німеччині. У пʼятницю Пентагон офіційно оголосив про виведення приблизно 5 000 військовослужбовців протягом 6–12 місяців.
Нагадаємо, конфлікт із Іраном залишається головною точкою напруги між США і європейськими союзниками. Трамп наполягає, що Іран ніколи не отримає ядерну зброю, тоді як низка європейських лідерів критикують відсутність чіткої американської стратегії виходу з конфлікту.
У суботу Трамп заявив, що скорочення буде «значно більшим за 5 000»: «Ми зменшуватимемо кардинально. І значно більше, ніж 5 тисяч», — сказав він журналістам у Флориді.
Зараз у Німеччині розташовано близько 36 000 американських військових — це найбільша база США в Європі. Для порівняння, на піку Холодної війни в Західній Німеччині перебувало близько 250 000 американських солдатів.
Реакція Берліна стримана. Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус назвав скорочення «очікуваним», нагадавши, що Трамп погрожував цим ще під час свого першого терміну, і додав, що європейські країни мають брати більше відповідальності за власну оборону. Сам Мерц зазначив, що пʼятничне рішення фактично скасовує план попередньої адміністрації Джо Байдена щодо розгортання в Німеччині американського батальйону з ракетами Tomahawk великої дальності — кроку, який Берлін розглядав як потужний засіб стримування Росії.
«Якщо я не помиляюся, у самих американців їх наразі недостатньо», — додав канцлер про далекобійні ракети.
НАТО офіційно зреагувало через речницю альянсу Еллісон Гарт, яка заявила, що рішення США «підкреслює необхідність для Європи більше інвестувати в оборону». За словами високопосадовця Пентагону Елбриджа Колбі, Вашингтон хоче зосередитися на викликах, «де лише американська потуга може відігравати вирішальну роль» — в Азії та власному регіоні.
Конфлікт із Німеччиною — не єдина точка напруги Трампа з європейськими союзниками. Президент США відкрито розглядає можливість виведення військ з Італії та Іспанії за відмову підтримати американо-ізраїльську війну проти Ірану. Іспанія заборонила США використовувати свої бази та повітряний простір для операцій проти Тегерана. Окремо Білий дім планує запровадити 25-відсоткові тарифи на автомобілі та вантажівки з ЄС, що особливо боляче вдарить саме по Німеччині як ключовому автовиробнику Європи.
Загалом відносини між адміністрацією Трампа та європейськими столицями продовжують погіршуватися. Раніше видання Politico повідомляло про неоднозначне ставлення країн ЄС до вступу України до Євросоюзу — а тепер до європейських внутрішніх розбіжностей додається ще й гостра трансатлантична криза.