П’ять впливових держав НАТО — Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада — заблокували ініціативу генерального секретаря Альянсу Марка Рютте, яка передбачала, щоб кожна країна-член щорічно виділяла щонайменше 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні. Про це з посиланням на власні джерела повідомило британське видання The Telegraph.
Що передбачав план Рютте
Ініціатива генерального секретаря НАТО мала на меті встановити обов’язковий мінімальний рівень фінансування військової допомоги для Києва — щонайменше 0,25% від валового внутрішнього продукту кожної країни Альянсу. Для великих економік ця цифра означала б десятки мільярдів доларів на рік. Рютте розраховував винести пропозицію на затвердження на щорічному саміті НАТО, який заплановано в Анкарі.
Хто заблокував і чому
За інформацією The Telegraph, щонайменше сім держав-членів Альянсу підтримали ідею. Однак ухвалення рішень у НАТО потребує одностайності — консенсусу всіх 32 столиць. Опонентами плану виступили:
- Велика Британія
- Франція
- Іспанія
- Італія
- Канада
Показовим є те, що саме ці країни в публічних заявах послідовно декларують підтримку України. Утім, формалізувати фінансовий тягар у вигляді обов’язкового відсотка від ВВП вони не готові.
Реакція Рютте
Ще до публікації The Telegraph генеральний секретар НАТО визнав журналістам, що пропозиція, найімовірніше, не буде ухвалена. За його словами, проти фіксованого показника у 0,25% існує значний опір. Імен країн-противників Рютте не назвав. Він неодноразово наголошував, що тягар підтримки України розподілений серед союзників вкрай нерівномірно.
Чому це важливо саме зараз
Зрив ініціативи стався у винятково напружений момент: Росія посилила масовані комбіновані атаки по Україні, останні три ночі поспіль завдаючи ракетно-дронових ударів по Києву, Харкову, Миколаєву, Одесі та інших регіонах. У такому контексті відсутність гарантованого механізму фінансування військової допомоги залишає Україну в залежності від політичних рішень окремих столиць.
Саме цей мінімальний поріг Рютте позиціонував як спосіб убезпечити допомогу Києву від виборчих циклів та політичних коаліцій у конкретних державах-членах. Із провалом плану така нестабільність зберігається.
Що далі
Очікується, що військова допомога Україні стане однією з ключових тем майбутнього саміту НАТО в Анкарі. Однак без гарантованого мінімуму дискусії можуть знову звестися до добровільних обіцянок окремих країн. Україна паралельно продовжує домагатися відкриття всіх шести кластерів переговорів про вступ до ЄС у червні 2026 року.
Джерела: The Telegraph; Marc Rutte, генеральний секретар НАТО; Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України.