Для мільйонів пакистанських сімей гроші, які родичі надсилають із-за кордону, давно стали не додатковим доходом, а основним джерелом виживання. Ці кошти йдуть на їжу, оренду житла, навчання дітей, медичні витрати та щоденні потреби.
Однак останнім часом багато родин стикаються із затримками або зменшенням переказів від працівників, які працюють у країнах Перської затоки. Про це пише Deutsche Welle.
Родини залежать від зарплат мігрантів
Пакистан входить до числа найбільших отримувачів грошових переказів у світі. Щороку в країну надходять десятки мільярдів доларів від пакистанців, які працюють за кордоном. Значна частина цих коштів приходить саме з країн Перської затоки — передусім із Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів.
За даними Державного банку Пакистану, у 2025 фінансовому році обсяг грошових переказів досяг рекордних 38,3 млрд доларів. Більше половини цієї суми надійшло із Саудівської Аравії та ОАЕ.
Для держави ці перекази мають велике значення: вони підтримують валютні резерви, допомагають стабілізувати економіку та зменшують тиск на національну валюту.
Затримка зарплати — удар по всій родині
Deutsche Welle наводить історію 34-річної Саміни Бібі з околиць Равалпінді. Її чоловік уже десять років працює в Саудівській Аравії у будівельній компанії. Він надсилає родині близько 80 тисяч пакистанських рупій на місяць — приблизно 245 євро.
Нещодавно жінка отримала повідомлення, що зарплату чоловіка знову затримують. За її словами, для сім’ї це означає не просто тимчасові незручності, а повне порушення звичного життя: доводиться позичати гроші, відкладати платежі та думати, як оплатити навчання дітей.
Родина Саміни — лише один приклад ширшої проблеми. У багатьох пакистанських сім’ях батько або старший син працює за кордоном, а вдома залишаються дружина, діти та літні родичі. У таких умовах будь-яка затримка зарплати за кордоном одразу відчувається вдома.
Чому перекази з країн Затоки під загрозою
Експерти називають кілька причин, які можуть впливати на ситуацію:
- регіональна напруга на Близькому Сході;
- економічна невизначеність у країнах Затоки;
- скорочення робочих годин для мігрантів;
- затримки зарплат у деяких компаніях;
- автоматизація виробництва;
- політика працевлаштування місцевих громадян замість іноземних працівників.
Аналітики попереджають: якщо потік переказів із країн Затоки суттєво сповільниться, це вдарить не лише по окремих сім’ях, а й по економіці Пакистану загалом.
Пакистан “експортує працю більше, ніж товари”
Економісти звертають увагу, що Пакистан надто сильно залежить від доходів своїх трудових мігрантів. Один із експертів, цитованих DW, зазначає, що країна фактично експортує більше робочої сили, ніж товарів і послуг.
Це створює ризик: добробут мільйонів людей залежить від рішень роботодавців і урядів за межами Пакистану. Якщо в Саудівській Аравії, ОАЕ чи інших країнах регіону змінюються правила працевлаштування, пакистанські родини відчувають це майже одразу.
Особливо вразливими залишаються низькокваліфіковані та напівкваліфіковані працівники. Саме вони першими ризикують втратити роботу або зіткнутися зі скороченням зарплати під час економічного спаду.
Родини, розділені кордонами
Трудова міграція принесла багатьом пакистанським сім’ям фінансову підтримку, але водночас створила серйозне емоційне навантаження. Батьки роками живуть окремо від дітей, подружжя бачиться раз на кілька років, а сімейне життя часто тримається лише на відеодзвінках.
Самiна Бібі розповідає, що її молодша дитина досі запитує, коли батько повернеться додому назавжди. Вона не знає, що відповісти, адже сім’я повністю залежить від його роботи в Саудівській Аравії.
Такі родини соціологи називають транснаціональними: вони живуть у різних країнах, але залишаються пов’язаними фінансовою необхідністю.
Що радять експерти
Фахівці вважають, що Пакистану потрібно зменшувати залежність від грошових переказів із одного регіону. Серед можливих рішень називають:
- розвиток власної промисловості;
- підвищення продуктивності в сільському господарстві;
- підтримку виробництва та експорту;
- розвиток високотехнологічних послуг;
- диверсифікацію напрямків трудової міграції.
Частина пакистанців уже шукає роботу не лише в країнах Затоки, а й у Малайзії, Білорусі та інших державах. Для багатьох контракт в ОАЕ або Саудівській Аравії вже не виглядає таким стабільним, як раніше.
Чому це важливо
Ситуація з переказами показує вразливість економічної моделі, в якій мільйони родин залежать від роботи за кордоном. Для Пакистану це питання не лише соціальне, а й макроекономічне: скорочення переказів може вплинути на валютні резерви, курс рупії та внутрішнє споживання.
Для сімей на кшталт родини Саміни Бібі це не абстрактна економіка, а щоденна реальність. Якщо зарплата чоловіка за кордоном затримується, вдома одразу постає питання: чим годувати дітей, як оплатити школу і де взяти гроші на лікування.
Джерело: Deutsche Welle.