Бельгія відмовила Україні у передачі активів РФ
Брюссель заблокував ініціативу щодо використання заморожених російських активів на користь України
Бельгія відмовилася підтримати механізм прямої передачі Україні заморожених російських активів, що зберігаються на її території. Про це свідчать офіційні заяви брюссельських чиновників, які наполягають на тому, що подібний крок несе для країни серйозні правові та політичні ризики.
Головним аргументом бельгійської сторони є побоювання щодо можливих відповідних санкцій з боку Росії. У Брюсселі вважають, що одностороннє вилучення та передача заморожених коштів зробить бельгійську державу вразливою у правовому полі та відкриє шлях до претензій з боку Москви.
Позиція Бельгії на тлі дискусій у ЄС
Питання використання заморожених російських активів для підтримки України залишається одним із найгостріших у порядку денному Європейського союзу. Значна частина цих коштів — зокрема, через систему Euroclear — зберігається саме в Бельгії, що робить цю країну ключовим гравцем у відповідних переговорах.
Попри те що союзники по ЄС та НАТО активно обговорюють різні схеми використання прибутків від заморожених активів або їх прямої конфіскації, Бельгія дотримується обережної позиції. Брюссель наголошує, що будь-які рішення мають прийматися в межах узгодженої правової бази на рівні всього блоку, а не в односторонньому порядку.
Критики такого підходу вказують на те, що зволікання з ухваленням рішень послаблює фінансову підтримку України в умовах тривалої війни. Проте бельгійська сторона наполягає: діяти поза усталеними правовими рамками — означає ризикувати прецедентами, які можуть вдарити по самій Бельгії.
Що далі
Наразі дискусія щодо заморожених активів Росії триває як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівні. Країни G7 та ЄС шукають юридично стійкі механізми, які дозволили б спрямувати ці кошти на відновлення України, не порушуючи міжнародних норм.
Позиція Бельгії свідчить про те, що досягнення консенсусу в цьому питанні залишається складним завданням, навіть попри декларовану солідарність із Києвом. Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи зможуть партнери узгодити єдиний підхід на рівні міжнародних інституцій.
