Франція намагається перезапустити свою політику в Африці після різкого падіння впливу в країнах Сахелю. Париж робить ставку на нових партнерів, зокрема на англомовні держави континенту — Кенію, Нігерію, Південну Африку та інші країни, які раніше не були традиційною зоною французького впливу.
Першим символом цього нового курсу має стати саміт Africa Forward Summit: Africa-France Partnerships for Innovation and Growth, який 11–12 травня відбудеться в Найробі, столиці Кенії. Про це пише Deutsche Welle.
Чому Франція змінює африканську стратегію
Франція десятиліттями мала потужні позиції у франкомовній Західній Африці, особливо в колишніх колоніях. Але останніми роками ситуація різко змінилася. У Малі, Буркіна-Фасо та Нігері до влади прийшли військові режими, які використали антифранцузькі настрої для зміцнення власної легітимності.
Ці країни розірвали або суттєво обмежили військову співпрацю з Парижем і домоглися виведення французьких військ. На тлі цього Франція почала втрачати не лише військову присутність, а й політичний авторитет у регіоні.
Аналітики зазначають, що після провалу старої моделі Париж намагається знайти нову точку входу в Африку — вже не через франкомовні країни Сахелю, а через динамічні англомовні економіки.
Чому саме Кенія
Проведення саміту в Кенії має символічне значення. Це перший подібний захід Франції в англомовній африканській країні, яка не належить до традиційного кола французьких партнерів.
Президент Франції Емманюель Макрон і президент Кенії Вільям Руто виступають співголовами саміту. Очікується, що на зустрічі говоритимуть про безпеку, інвестиції, зелену енергетику, інновації та нові економічні партнерства.
Для Кенії це також можливість посилити власну роль як регіонального центру Східної Африки. Найробі хоче позиціонувати себе не лише як партнер Європи, а як держава, здатна впливати на глобальні рішення.
Франція після Сахелю: не військова база, а інвестиції
Якщо раніше французька політика в Африці часто асоціювалася з військовою присутністю, то тепер Париж намагається змінити акцент. У центрі нового підходу — інвестиції, інфраструктура, енергетика, логістика, цифрова економіка та приватний сектор.
Окрему увагу Франція приділяє зеленій енергетиці. Кенія вже активно розвиває відновлювані джерела енергії і шукає міжнародних партнерів для масштабування цих проєктів.
Такий підхід має допомогти Парижу виглядати не як колишня колоніальна сила, а як сучасний економічний партнер. Однак переконати африканські країни буде непросто: пам’ять про колоніальне минуле та критика французького впливу залишаються сильними, особливо у Західній Африці.
Конкуренція за Африку стає жорсткішою
Франція заходить у регіон, де вже активно працюють інші глобальні гравці. Китай, Індія, Об’єднані Арабські Емірати, Катар і Саудівська Аравія пропонують африканським країнам інвестиції, кредити, інфраструктурні проєкти та торговельні угоди.
У Кенії Франція вже має економічну присутність. За даними французької дипломатії, країна входить до числа помітних інвесторів у кенійську економіку, а французькі компанії підтримують десятки тисяч робочих місць. Торгівля між країнами також поступово зростає.
Кенія експортує до Франції фрукти, каву, чай, квіти та спеції. Натомість імпортує фармацевтичну продукцію, косметику, хімічні товари та обладнання.
Африка хоче говорити власним голосом
Президент Кенії Вільям Руто напередодні саміту наголосив, що Африка має не просто бути об’єктом міжнародної політики, а формувати власне майбутнє і впливати на глобальні дискусії.
Це важлива зміна тону. Африканські держави дедалі частіше прагнуть будувати відносини із Заходом не у форматі допомоги чи залежності, а як рівноправні партнери. Саме тому Парижу доведеться доводити, що нова стратегія — це не стара політика під новою вивіскою.
Що стоїть за новим курсом Парижа
Глобальна ситуація також підштовхує Францію до перегляду своєї політики. Війна в Україні, кризи на Близькому Сході, конкуренція з Китаєм і зміна торговельних маршрутів змушують європейські країни шукати нові економічні та політичні опори.
Східна Африка стає одним із таких напрямків. Кенія, Руанда, Танзанія та інші країни регіону дедалі частіше розглядаються як стратегічні вузли між Європою, Індійським океаном і рештою Африки.
Для Франції саміт у Найробі — це не просто дипломатичний захід. Це спроба показати, що Париж залишається гравцем в Африці, навіть після втрати позицій у Сахелі.
Чи вдасться Франції перезавантажити відносини
Успіх нової стратегії залежатиме від того, чи зможе Франція перейти від символічних жестів до конкретних результатів. Африканські країни очікують інвестицій, робочих місць, технологій, енергетичних проєктів і справедливішої ролі у світовій фінансовій системі.
Кенія, зі свого боку, намагається використати інтерес Франції для посилення власних позицій у регіоні та світі. Для Парижа ж це шанс відкрити нову сторінку в Африці після болючої втрати впливу на заході континенту.
Джерело: Deutsche Welle.
